Книга проф. Ігоря Шевченка, високого інтелектуала, одного з найвидатніших спеціалістів у ділянках візантійської і слов’янської історії та культури, представляє середньовічну і ранньомодерну історію України в широкій культурологічній перспективі у контексті її зв’язків зі Сходом (Візантією, Московською /Російською державою та Османською імперією) і Заходом (Польщею та Австро-Угорщиною). Дванадцять нарисів, з яких складається книжка, охоплюють період від запровадження християнства у Київській Русі до початку XVIII ст.

Автор максимально об’єктивно й безпристрасно аналізує різні рівні проникнення східних і західних культурних елементів в Україну. Візантія,   завдяки успішній християнській місії, заклала основи і дала могутній поштовх розвиткові культури Київської держави. Візантійська спадщина була визначальною складовою в культурному спектрі Давнього Києва і не втратила своєї ваги до сьогоднішнього дня. Впливи Візантії і Царгородського патріархату залишалися актуальними і в епоху поділу Київської Русі,  коли політичні акценти в діалозі з Константинополем почали зміщатися з Києва через Суздаль і Владимир до Москви. Спільність віри і схожість історичної долі греків та населення українсько-білоруських земель сприяли швидкому засвоєнню тут інтелектуальної спадщини греків у поствізантійський період, що знайшло свій вираз у створенні шкіл з викладанням грецької мови, перекладацькій, редакційній та видавничій роботі над текстами візантійських авторів. Іншим, протилежним полюсом, звідки в середньовічну і особливо раньомодерну епоху йшли культурні імпульси, був Захід. Головними воротами,   крізь які ця культурна традиція проникала до України, була Польща. На фоні взаємодії протилежних культурних впливів і в результаті організаційних та літературних ініціатив української та білоруської суспільної еліти відбувалося відродження віри і формування своєрідної руської культурної ідентичності. Кожен нарис є самодостатнім дослідженням і вражає читача послідовним викладом, чіткою аргументацією, розмаїттям прикладів, багатою джерельною базою. Науковий апарат включає списки літератури, що супроводжують кожну статтю, а також хронологічні таблиці, покажчик та карти. Інтелектуальна віртуозність, широка ерудиція і блискучий стиль викладу автора роблять цю книжку не лише корисним посібником для студентів, але й захоплюючою лектурою для широкого кола читачів.

Ігор Шевченко. Україна між Сходом і Заходом. Нариси з історії культури до початку XVIII століття / авторизований переклад з англійської Марії Габлевич, під редакцією Андрія Ясіновського. – Львів: Інститут історії Церкви Львівської богословської академії , 2001. – хіх + 250 с., 5 карт.