Дослідження ґрунтується на аналізі унікального джерела – збірки актів єпархіяльного собору у Володимирі 13-15жовтня 1715 p.«Sy nodus Dioecesana Vladimiriensis». Поміж іншо­го вони містять «діяння» й конституції собору, а також устав Володимирської семінарії -найдавнішу збережену програму конфесіоналізації богословської освіти у навчальних закладах уніятів. Уперше запропоновано тезу про руське унійне відродження для окрес­лення тих культурних, соціяльних і релігійних процесів, які відбувалися протягом дру­гої половини XVII – початку XVIII ст. в українсько-білоруських землях (у межах Речі Посполитої). Застосування даного концепту відкриває перспективи для ґрунтовнішого перегляду «чорної легенди» минулого України в добу Руїни та порівняльного аналізу соціокультурного розвитку «Унійної Руси-України» й Гетьманату (зокрема за часів Івана Мазепи). Автор розглядає рішення собору 1715 р. як один з етапів підготовки Замойської реформи 1720 р. і практичну реалізацію українсько-білоруською духовною елітою доволі амбітних і послідовних заходів щодо формулювання релігійної програми Slavia Unita. Одним із її завдань була заміна безпосередньої рецепції латинського канонічного права в його тридентському прочитанні руським партикулярним правом. Такий підхід дає під­стави критичніше оцінити вплив Римської Апостольської столиці, місцевої Латинської Церкви та політичних чинників (передовсім Польсько-Литовської держави) на внут­рішнє життя Київської митрополії. Матеріяли Володимирського та інших єпархіяльних соборів також вказують на те, що Унійна Церква доволі успішно намагалася самостійно визначати динаміку еклезіяльних і соціокультурних адаптацій тогочасних русинів (ук­раїнців і білорусів) до мінливих обставин неспокійного XVIII ст.

Для фахівців з історії та культури України й, зокрема, Волині.

Research was conducted on the analysis of the remarkable source nSynodus Dioecesana Vla-dimiriensis» – a collection of acts from the Eparchial Synod held in the bishopric see of Volodymyr on October 13-15, 1715. This collection includes, among other documentations, «Acts» and constitutions of the Synod, and the Regulation of the Volodymyr eparchial seminary, – the oldest extant program of the confessionalization of theological studies in the Uniate’s educational institutions. In this essay Ihor Skochylyas proposes, for the first time, a thesis about the Ruthenian Uniate Revival which outlines the cultural, social, and religious processes occurring during the second half of the 17^th and beginning of the 18^th century in the Ukrainian-Belorusian lands of the Polish-Lithuanian Commonwealth. The application of this concept opens perspectives for more solid revision of the «Black Legend* of Ukraine’s past in the period of the Ruin and the comparative analysis of the socio-cultural development of the «Uniate Rus’-Ukraine» and the Hetmanate (particularly at the time of Ivan Mazepa). The author considers the decisions of the Synod from 1715 as one of the preparatory stages for the Zamoscian reform in 1720, and also as a practical realization of quite ambitious steps toward the formulation of the religious program, Slavia Unita by the Ukrainian-Belorusian elites. One of this program’s tasks was the replacement of the Latin Canon Law’s direct reception, in its Tridentine sense, by the Ruthenian Particular Law in the Uniate bishoprics. This approach lays the groundwork for more critical estimation of the influence on the Kyivan Uniate Metropolitanate’s internal life by the Apostolic See and local Latin Church and political factors, particularly of the Polish-Lithuanian Commonwealth. Materials from the Volodymyr and other eparchial Synods also point out that the Uniate Church tried quite successfully to independently define the dynamic of ecclesiastical and socio-cultural adaptations to the changeable circumstances of the turbulent Eighteenth Century by Ruthenians (modern Ukrainians and Belorusians).

Recommended for experts on history and culture of Ukraine and of Volhynia in particular.

Скочиляс Ігор. Релігія та культура Західної Волині на початку XVIII ст. За матеріалами Володимирського собору 1715 р. – Львів, 2008. – 80 с.