«Сьогодні собор св. Стефана дихає обома легенями. Блаженний папа Іван Павло II любив часто повторювати, що Церква повинна дихати обома легенями. Сьогодні ми разом служимо Божественну Літургію св. Івана Золотоустого. Наші серця переповнює безмежна вдячність, що ми робимо це на свободі», – з такими словами розпочав свою проповідь архиєпископ Віденський, кардинал Крістоф Шенборн під час урочистого богослуження, що відбулося після завершення наукового форуму про значення досвіду переслідувань і мучеництва християн Центрально-Східної Європи у XX столітті для нашого сьогодення.
9 листопада 2013 року у великій святковій залі Віденського університету проходив міжнародний науковий симпозіум «Що означає, бути християнином сьогодні? З досвіду мучеництва Східних Церков», приурочений до 390-ї річниці смерті святого священномученика Йосафата Кунцевича. З благословення архиєпископа Крістофа кардинала Шенборна організаторами заходу виступили Міжнародний богословський інститут в Трумау (Австрія), Католицький богословський факультет Віденського університету та Український католицький університет у Львові.
За словами генерального вікарія для вірних візантійського обряду в Австрії, о. Юрія Коласи, ідея проведення
цього форуму виникла з наміру показати, що мучеництво Східних Церков, так само як їх літургія, іконографія та духовність, є великим даром для Вселенської Церкви. Таким чином науковий симпозіум мав на меті зібрати представників ієрархії, духовенства та провідних науковців з Австрії, Білорусі, Вірменії, Румунії, Словаччини, Угорщини, України й інших країн, щоб представити свідчення віри мучеників, які пережили переслідування авторитарними і тоталітарними режимами у ХХ століття, а також застановитись над тим, у чому цей досвід мучеництва може бути корисним для сучасної Європи – як Східної, так і Західної. Серед 15 єпископів-учасників симпозіуму були зокрема й українські владики: митрополит Львівський Ігор Возьняк, секретар Синоду єпископів УГКЦ Богдан Дзюрах, єпарх українців-католиків у Франції, Швейцарії та країнах Бенілюксу Борис Ґудзяк, ординарій для українців-католиків у Великобританії Гліб Лончина, апостольський екзарх для українців-католиків у Німеччині та Скандинавії Петро Крик та єпископ Мукачівський Мілан Шашік.
Відкриваючи засідання симпозіуму, кардинал Крістоф Шенборн наголосив на тому, що мучеництво супроводжувало християнство впродовж усієї його історії, однак жоден період не мав так багато ісповідників віри, як ХХ століття. За словами архиєпископа Відня, сила цього мучеництва полягає в силі прощення як відповіді на ненависть і насильство. Його Еміненція кардинал згадав також про жертви Голокосту і сучасні страждання християн у Сирії, а також закликав до молитов за мир на Близькому Сході, наслідуючи приклад папи Франциска.
«Досвід мучеництва дає нам можливість віднайти втрачене розуміння того, що означає бути Церквою», – таку думку висловив кардинал Леонардо Сандрі, префект Конгрегації для Східних Церков, який теж прибув на симпозіум до Відня. Кардинал Сандрі наголосив ще й на тому, що рани минулого загоюються лише у спільнотах і це повинно стати першочерговим завданням для майбутніх священиків, котрі, як правдиві пастирі, доноситимуть своїм вірним важливість взаємного прощення.
Владика Богдан Дзюрах зачитав Звернення Блаженнішого Святослава Шевчука, верховного архиєпископа Києво-Галицького, який не зміг особисто прибути на симпозіум. На думку предстоятеля Української Греко-Католицької Церкви, мученики ХХ століття «навчають нас сьогодні передусім не узалежнювати нашу проповідь від зовнішніх обставин, а знову й знову виконувати Божу волю, яка виявлена в Слові Божому та нашому покликанні бути Христовими свідками». На завершення Блаженніший Святослав закликав до оптимістичного сприйняття майбутнього сучасної Європи: «Засвідчуйте живого Христа й істину в сучасній Європі! Дивіться в майбутнє Європи з надією і довірою, слухайте голосу Божого й дозвольте Святому Духові діяти у вас і через вас! Живіть у вірі щиро»!
До зосередженості та радості з малих справ, які можуть лягти в основу грандіозних звершень, закликав у своєму виступі кир Борис Гудзяк, нагадуючи присутнім у святковій залі Віденського університету, що на Різдво християни святкують Воплочення безмежно великого Бога, який применшив себе заради спасіння усього людства. Так і християни в сучасній Європі не повинні зневірюватися тим, що вони часто опиняються в меншості, а бути за словами Христа «сіллю Землі» та продовжувати справу апостолів, щоб змінювати світ. Розмірковуючи над феноменом мучеництва, владика зазначив, що його суть полягає не стільки в самій смерті заради віри, як в усвідомленій готовності віддати за неї своє життя. Після завершення свого виступу єпарх Паризький і президент УКУ подарував кардиналові Крістофу Шенборну ікону блаженного Франца Єґерштеттера, вихідця із Верхньої Австрії, який загинув від рук нацистів.
З окремою доповіддю виступив проректор Українського Католицького Університету Олег Турій, який, за його словами, як історик спробував підійти до теми з богословської перспективи і досвід мучеництва українських греко-католиків подати в трьох категоріях – віри, надії і любові, – намагаючись показати, як ці чесноти виявляли ще за життя чи в момент свідчення віри наші мученики та ісповідники. Подібні підходи застосували й доповідачі зі Словаччини та Румунії. Окрім того, на конференції також прозвучали доповіді, які представляли трагічні сторінки з історії Російської Православної Церкви та Вірменської Апостольської Церкви. Таким чином, ця конференція мала, з одного боку, виразний греко-католицький акцент, але водночас була відкритою екуменічно. Тому в дискусіях часто поставало питання, яким чином цей історичний досвід мучеництва сьогодні може бути спільним для всіх християн. На думку д-ра Олега Турія, яку він проілюстрував на прикладі дискусій навколо постаті св. Йосафата Кунцевича, ми не повинні події й особи минулого підганяти під наші сучасні конфесійні та національні рамки, а маємо намагатися бачити їх у контексті свого часу і в перспективі пошуків єдності Церкви.
У рамках наукового сипозіуму була представлена німецькомовна фотовиставка про долю Греко-Католицьких Церков Центрально-Східної Європи після Другої світової війни в умовах комуністичних тоталітарних режимів у Радянському Союзі (Галичина і Закарпаття), Польщі, Румунії та Словаччині.
“На прохання організаторів і з огляду на те, що Інститут Історії Церкви давно вже займається цією тематикою та мав дуже успішну виставку в Україні, виникла така ідея, щоб підготувати експозицію, яка би діахронічно представляла етапи й особливості репресивної політики щодо тих Церков, які були офіційно заборонені комуністичними режимами. Інститут взяв на себе це завдання і в співпраці з колегами з Румунії, Словаччини та Польщі підготував фотовиставку, що вперше представляє спільну долю греко-католиків у цих країнах” – розповідає історик Олег Турій.
Міжнародний науковий симпозіум завершився Божественою Літургією св. Івана Золотоустого у віденському катедральному соборі св. Стефана. Богослужіння, яке відбувалось церковнослов’янською, українською, словацькою, румунською, угорською та німецькою мовами, очолив митрополит Львівський Ігор Возьняк у співслужінні з усіма присутніми греко-католицькими священнослужителями, кардиналами Крістофом Шенборном і Леонардо Сандрі, а також апостольським нунцієм в Австрії архиєпископом Петером Цурбріґґеном.
Христина Фостяк, Відень
Лідія Губич, Львів