Робоча зустріч істориків Церкви та богословів у Варшаві

ієрм. Ігор Гарасим, ЧСВВ (Варшава)

У Варшаві зустрілися історики Церкви та богослови

IMGP7000-Warszawa-201422-24 липня 2014 р. у василіанському Свято-Успенському монастирі у Варшаві, в рамках приготування до Ювілею 400-ліття василіанського Чину відбулася Ділова конференція істориків Церкви та богословів, яку зорганізував Протоігумен Свято-Покровської провінції у Польщі. Учасниками цієї конференції були: о. Полікарп Марцелюк ЧСВВ – історик, який очолює місію «Постуляційний центр беатифікації УГКЦ» у Львові; о. Єронім Грім ЧСВВ – студентісторії з України, який навчається у Римі; о. диякон Роман Завійський – декан філософсько-богословського факультету УКУзі Львова;проф. Ігор Скочиляс – декан Гуманітарного факультету УКУ зі Львова; проф. Ігор Галаґіда – історик Ґданського Університету; Юрій Мащак – історик з Лідзбарка Вармінського та ченці Варшавського монастиря: о. Олексій Горобець, ієродиякон Богдан П’єтночко та м. Роман Лепак.

У програмі триденної конференції були передбачені доповіді, які дослідники виголошували перед обідом, а після – відбувалися робочі зустрічі, в часі яких було обговорено декілька наукових проектів.

Історик з Ґданська проф. Ігор Галаґіда говорив про важливі історичні спогади настоятеля василіанського монастиря у Варшаві – Короткий нарис історії дому і церкви василіанської в Варшаві 1930–1964 рр. о. Павла Пушкарського як джерело до вивчення історії Василіанського Чину.

У дискусії брали участь ченці Варшавського монастиря, які говорили про те, що в архіві Варшавського монастиря зберігаються також інші джерела до вивчення історії Чину – щоденники василіанських ченців: о. Родіона Барабаша та Бр. Наркіза Ільчатина.

Декан гуманітарного факультету УКУ зі Львова Ігор Скочиляс, у своїй доповіді Василіанський Чин та руське унійне відродження у Київській митрополії останньої чверті XVII – початку XVIIIстоліть, – наголосив на тому, що василіанський Чин у XVII-XVIІI ст. у великій мірі спричинився до утвердження еклезіальної традиції Київської митрополії. Доповідач наголошував на цілісності Київської митрополії, церковні ієрархи якої упродовж століть творили еклезіальні основи Київської Церкви. За словами проф. Ігоря Скочиляса Київська християнська традиція – це еклезіальна традиція, що зародилася у Київській Русі і, яка виражається у літургійно-обрядовій спадщині, релігійних переконаннях та ментальності слов’ян.

Диякон Роман Завійський, декан Богословського факультету УКУ говорив про: – Сучасний стан українського богослов’я та дискусії про ідею Київської Церкви в середовищі українських Церков.Доповідач змалював історичний розвиток богословської думки УГКЦ в Україні та на поселеннях, наголосив на нелегкому процесі становлення Львівської Богословської Академії, яка важким зусиллям поодиноких осіб досягла структури університету. Науковець пригадав, що єдиним греко-католицьким богословом на Заході, який писав богословські твори різними мовами, був о. Петро Біланюк (1932-1998), богословська спадщина якого досі ще не вивчена богословами УГКЦ. Львівський богослов УКУ озвучив також низку пропозицій до резолюції, серед яких корисно назвати, бодай, декілька із них:

– Доручити академічним інституціям УГКЦ опрацювати стратегічну програму «Дослідження Передання Київської Церкви та розвиток богослов’я УГКЦ».

– Розвиток фундаментальної богословської науки із створенням галузевих кафедр: догматика, біблістика, літургіка, патристика, пасторалістика та канонічне право.

– Спільними церковними зусиллями організувати Програму підготовки душпастирів для громад у країнах, де ніколи не існувало української діаспори.

– Створити перший українськомовний біблійний коментар на Святе Письмо.

Учасники ділової конференції не лише ознайомлювалися із цікавими доповідями, але також спільно відмовляли Церковне Правило. Цінними та плодоносними були також особисті розмови та невимушені бесіди про виклики, які ставить сучасний світ перед УГКЦ в Україні та на поселеннях.

Джерело: офіційний сайт Святопокровської Провінції ЧСВВ