Блаженний священномученик Павло Гойдич (1888 – 1960)

gojdyc_2011_1_1Блаженний Павло Гойдич народився 17 липня 1888 року у с. Руські Пекляни неподалік м. Пряшева у Словаччині у родині священика. При Хрещенні отримав ім’я Петро. Після закінчення Пряшівської духовної семінарії, у 1911 був висвячений на священика. Влітку 1922 року Петро Гойдич вступив до Василіанського Чину на Закарпатті, а 1923 року, приймаючи василіанську рясу, отримав нове ім’я – Павло. У 1927 році був висвячений на Пряшівського єпископа УГКЦ. Владика Павло відзначався глибокою набожністю до Євхаристійного Ісуса, Пресвятої Богородиці і Пресвятого Серця Христового.

Він був людиною золотого серця. Девіз владики Павла – це слова Господа: “Чиніть добро, бо все, що ви вчинили братам Моїм найменшим, Мені ви вчинили”. Комуністична влада у Словаччині заарештувала багатьох монахів, монахинь і священиків. Єпископові Павлові постійно погрожували, але він достойно переносив усі терпіння. У 1950 році його ув’язнили. Впродовж 10 років він відбував ув’язнення у різних тюрмах Словаччини. Це серйозно підірвало його здоров’я. Помер владика Павло у в’язниці 17 липня 1960 року. Бог прославив його численними чудами на землі, а Папа Іван Павло II 4 листопада 2001 року проголосив єпископа Павла Гойдича блаженним. Мощі блаженного владики спочивають у греко-католицькій катедрі в м. Пряшеві.