У понеділок, 6 березня, Інститут історії Церкви розпочав серію виїзних наукових симпозіумів в університетах Полтави, Харкова та Запоріжжя під спільною назвою – «Патріарх Йосиф Сліпий: знайомий і незнаний». Перша зустріч молодих науковців, дослідників спадщини патріарха Йосифа Сліпого та його сучасників відбулася у стінах Полтавського національного педагогічного університету ім. В. Г. Короленка. Із доповідями та спогадами виступили владика Гліб (Лончина), єпископ Лондонської єпархії Пресвятої Родини, Мирослав Маринович, проректор із питань місії та призначення УКУ, Людмила Бабенко, завідувач кафедри історії України ПНПУ ім. В. Короленка, та аспірантка цього ж університету Вікторія Терещенко.
Першою виступила відома дослідниця архівних документів, а зокрема агентурних справ, пов’язаних із «оперативною розробкою» Йосифа Сліпого, Людмила Бабенко. У своїй доповіді «Митрополит Йосиф Сліпий в оперативних планах радянських спецслужб» вона спробувала розкрити механізми прямого і прихованого тиску та спроб спецорганів схилити митрополита до співпраці з тоталітарною владою. Цікаво було почути про т.зв. «психологічний портрет» патріарха, який складали кагебісти: гордий, подекуди зверхній, безкомпромісний та незламний. Слідчі навіть скаржилися, що не можуть бити цього чоловіка, бо будь-які методи залякування на нього не діють.
Затим владика Гліб (Лончина) обернув дискусію до більш богословського напрямку – предметом уваги стали особливості пастирського служіння Йосифа Сліпого, ключем для розуміння якого стали слова «в’язень Христа ради». Під цим поняттям малося не лише фактичне ув’язнення, але й свідчення віри та добровільного «пов’язання» і цілковитого відданя своєї долі в руки Господа.
Мирослав Маринович переосмислював і з емпіричного досвіду, і з філософського погляду роки арешту патріарха та його перебування у виправно-трудових таборах. За допомогою озвучених цитат зі «Споминів» Йосифа Сліпого та особистих рефлексій Мирослава Мариновича як політв’язня присутнім вдалося перейнятися атмосферою методологічного цькування тоталітарною владою людей, яким попри все вдавалося зберігати гідність.
На завершення аспірантка кафедри історії України ПНПУ ім. В. Короленка Вікторія Терещенко розповіла про особливості відтворення історії УГКЦ радянського періоду в дослідженнях полтавського академіка Володимира Пащенка.
Закінчився науковий симпозіум жвавою дискусією, під час якої порушували теми патріархату УГКЦ, функціонування УКУ в Римі, намагалися відтворити т. зв. «НЕісторично-канонічний» портрет патріарха Йосифа. Також у стінах Полтавського національного педагогічного університету ім. В. Короленка відкрили виставку про Йосифа Сліпого «Великого бажайте», що була підготовлена Постуляційним центром УГКЦ із використанням матеріалів Архіву Інституту історії Церкви.
Текст і фото – Ніни Поліщук