Літня школа “Постать Патріарха Йосифа Сліпого в контексті міжнародних церковних і політичних відносин”

У липні цього року в Римі відбулася літня школа «Постать патріарха Йосифа Сліпого в контексті міжнародних церковних і політичних відносин». Організаторами школи виступили Інститут історії Церкви та Інститут св. Климента-Папи Українського Католицького Університету, а також Товариство «Свята Софія» в Римі.

2017 07 18 School 1

Про загальну ідею та завдання дуже добре розповіли організатори. Як учасник зауважу, що літня школа дійсно мала міждисциплінарний характер. Йшлося про бачення через призму діяльності Йосифа Сліпого великого спектру церковної, політичної, соціальної історії України та Європи ХХ ст. Програма школи була дуже насиченою. Учасники мали змогу на місцевості зануритися в релігійну історію Риму та Італії і побачити їх різноманітну «українську складову». Цим організатори змогли максимально інтенсифікувати роботу школи та реалізувати основну мету – обговорення, обмін досвідом та знаннями, кооптування наукової спільноти. Традиційна наукова частина зібрання (лекції, доповіді, дискусії) була організована у вигляді блоків – лекція запрошеного лектора та три-чотири доповіді учасників.

2017 07 18 School 5

У ролі першого доповідача виступив о. Андрій Михайлейко (Айхштет), котрий представив лекцію «Між Сталіном та Гітлером. Йосиф Сліпий та виклики тоталітаризмів у період Другої світової війни (1939–1945)». Володимир Бірчак (Київ) поділився своїм досвідом роботи з фондами архіву СБУ та своїми знахідками маловідомих матеріалів, котрі можуть бути застосовані до вивчення життя та діяльності Йосифа Сліпого, зокрема і бачення його постаті працівниками радянських органів держбезпеки, у середовищах націоналістичного підпілля, духовенства, мешканців Галичини. Доповідь Світлани Гуркіної (Львів) сконцентрована довкола взаємовідносин двох схожих, але й почасти антагоністичних постатей – Кира Йосифа Сліпого та отця Йосифа Кладочного (історика церкви, «агента» кількох розвідок). На прикладі останнього доповідачка дуже яскраво показала як життя непересічного священика все ж розривається між мирським і релігійним. Біографія Кладочного безперечно могла б стати ґрунтом для гарного історичного детективу, або ж психологічного художнього фільму. Ніна Поліщук (Львів) презентувала розвідку присвячену різним аспектам перебування Йосифа Сліпого в ув’язненні у таборах ГУЛАГу.

2017 07 18 School 2

Окремий блок доповідей під модеруванням о. Богдана Праха (Львів) сконцентрувався довкола співпраці митрополита Йосифа Сліпого з релігійними спільнотами та паствою. Доповідь с. Андреї Маслій (Івано-Франківськ) показала важливу роль діяльності сестер-монахинь та ченців (передусім згромадження св. Вікентія) у зв’язках ув’язненого митрополита із священиками, поширенню його послань до пастви. Це наочно пояснює те, як митрополит з ув’язнення міг керувати УГКЦ. Виступ с. Дарії Турків (Рим) був присвячений ролі сестер Чину св. Василія Великого у житті Йосифа Сліпого (1963–1984 рр.). Доповідачка акцентувала увагу на особах, котрі перебувають в тіні відомих постатей, організовують їхній побут, упорядковують бібліотеку та архів, тощо. Світлана Штука (Тернопіль) розповіла про пастирські візити Йосифа Сліпого. Патріарх упродовж 1967–1973 відвідав 14 країн, в котрих була представлена УГКЦ.

2017 07 18 School 3

Блок під модеруванням о. Івана Дацька (Львів/Рим) розпочався з лекції самого модератора, котрий тривалий час був особистим секретарем патріарха Йосифа Сліпого і дуже добре знав його особисто. Лектор поставив собі за мету представити патріарха як людину: як виглядав його день, які страви він любив, які книги читав. Йосиф Сліпий був також представлений також як любитель тварин та запеклий колекціонер. «Ми не знали, що з тим дрантям робити», – говорить о. Іван Дацько. Кожна велика людина мала свої маленькі слабкості, і церковні діячі не були цьому винятком. Як секретар Йосифа Сліпого, лектор не міг обійти увагою цікавих деталей, як того, що патріарх був далеко не педантичним, його робочий стіл був страшенно захаращений, а «як Блаженнійший шукав документи, то він ставав Мефістофелем». На спроби відповідних зауважень підлеглих він відповідав: «де великі порядки, там малі маєтки» Великий сюжет лекції стосувався зв’язків, знайомств, зустрічей Йосифа Сліпого із світовими політичними лідерами (Конрадом Аденауером, Джиммі Картером, Джеральдом Фордом, Жоржем Помпіду, Джуліо Андреотті і багатьма іншими).

2017 07 18 School 4

Доповідь Катерини Будз (Київ) була присвячена чиннику УГКЦ у взаємовідносинах між Ватиканом та РПЦ у 1960-х рр. (у першу чергу через призму стосунків із спостерігачами від РПЦ на ІІ Ватиканському соборі). «Унійне» питання, на перший погляд, формально далеко другорядне, так чи так поставало як точка перетину великої політики обох церков. Отець Михайло Михайлець (Ужгород) презентував дослідження «східної політики» (ostpolitik) Ватикану у баченні патріарха Йосифа Сліпого. Останній досить болюче сприймав спроби Папи Івана ХХІІІ налагодити стосунки з Москвою, зокрема й ціною поступок, що однак вважалося необхідним для захисту вірян, котрі були громадянами СРСР. Ця ж проблема знайшла логічне продовження у презентації Володимира Мороза (Тернопіль). Він визначив ostpolitik таким собі болючим місцем, котре ускладнювало стосунки Йосифа Сліпого і з папою Іваном Павлом ІІ. Натомість патріарх дуже продуктивно співпрацював з префектом Конгрегації Східних Церков Владиславом Рубіном – першим українцем на цій посаді. Завершила даний блок доповідь Миколи Міщенка (Рим) у якій з точки зору канонічного права аналізувався тривалий процес синодальних змагань УГКЦ. Скликання Cиноду було важливим кроком до отримання церквою патріаршого статусу, однак в силу політичних причин цей процес затягнувся на десятиліття.

2017 07 18 School 6

Лекція Мирослава Мариновича (Львів) була присвячена життєвим труднощам і випробуванням на складному шляху Йосифа Сліпого. Обравши свого наступника, патріарх Андрей Шептицький був свідомий того, що йому рано чи пізно доведеться зазнати переслідувань і тиску радянської влади. На жаль, це відбулося рано і затяглося на тривалий час. У цьому сенсі особистий досвід доповідача накладається на біографію Йосифа Сліпого, відтак лекція виявилася емоційною та насиченою цікавими деталями. Повідомлення Андрія Яремчука (Чернівці) стосувалося діяльності кир Йосифа Сліпого на міжнародній арені у процесі руху за Патріархат. Доповідь Анатолія Бабинського була присвячена Патріархальному руху в США. Йшлося у першу чергу про мирянські ініціативи як механізми, котрі підживлювали такий рух. Подібні дослідження ускладнені браком досліджень соціології та психології діаспори, однак вони дуже важливі для вивчення ініціатив «знизу». Про особливості Патріархального руху, однак вже на прикладі Бельгії, розповів о. Руслан Піх (Антверптен). Дане питання набуло гострої політичної ваги для бельгійського греко-католицького духовенства, а тому доволі радикально розділило його.

2017 07 18 School 11

У лекції о. Юрія Авакумова (Нотр-Дам) багато говорилося про Йосифа Сліпого, який «не відбувся». Майбутній патріарх мав усі перспективи стати великим вченим і заснувати школу наукової візантиністки, однак тривале ув’язнення в радянських таборах це унеможливило. Пізніше, у багатьох своїх текстах Йосиф Сліпий неодноразово звертатиметься до питання візантійської спадщини, але окремих спеціальних досліджень з-під його пера так і не з’явилося. Відтак і до сьогодні греко-католицька церква знаходиться під впливом конфесійно-православного дискурсу про Візантію. Доповідь Андрія Домановського (Харків) розвинула тези о. Юрія Авакумова про візантинізацію УГКЦ як модернізацію та екуменізацію (діалог церков «вселенської широти»). Для цього доповідач порівняв тези пастирського листа Григорія Хомишина «Про візантійство» (1931) і виступу Йосифа Сліпого «Візантинізм як форма культура» на унійній конференції у Пінську (1933). Виступ Вікторії Терещенко (Полтава) мав більш узагальнюючий філософський характер і описував стосунки патріарха Йосифа Сліпого з радянським суспільством як зіткнення двох різних ментальностей з протилежними ціннісними орієнтаціями.

Під час літньої школи також обговорювалася проблема прокладання містків між фахівцями з історії УГКЦ та українською історичною спільнотою, а також перспективи популяризації постаті Йосифа Сліпого на суспільному рівні і в комеморативних практиках. Цих аспектів стосувалася доповідь Ігоря Сердюка. На прикладі сайту historians.in.ua були порушені питання представленості історії УГКЦ в науковому інтернет-середовищі, відвідуваності публікацій та їхнього обговорення. Презентація Ольги Вакало знайомила з особливостями розкривання образу Йосифа Сліпого у тележурналістиці. Доповідачка поділилася власним досвідом створення документалістики, а слухачі побачили приклади фахових і не надто професійних підходів. Як виявилося, в різних сюжетах почасти використовуються ті самі «класичні» кадри, в котрі, однак, можуть вкладатися різні сенси. На жаль, навіть загалом якісні телепередачі можуть містити містифікації та перекручення, а це може підірвати довіру глядачів. Склалося враження, що журналісти сприймають істориків-науковців, як окрему монолітну спільноту, представники котрої не хочуть долучатися до створення фільмів чи передач, а потім прискіпуються до деталей. Це ж стосується і сюжетів про Андрея Шептицього та Йосифа Сліпого.

2017 07 18 School 7

2017 07 18 School 8

Діяльність школи завершував круглий стіл «Спадщина Патріарха Йосифа в Римі: виклики і можливості». Модератор (Олег Турій), дискутанти (о. Іван Дацько, Оксана Кулаковська (Київ), Олександр Ласкін (Львів), Ірина Фенно (Київ), Марія Чубата (Львів)) та учасники обговорили традиційне питання «як бути далі». Українська греко-католицька церква у Римі має багату спадщину, від пам’яток архітектури до великих колекцій унікальних документів (напр. так званий «архів ЗУНР»). Ці набутки мусять приносити максимальну користь науковцям та популяризувати Україну у світі.

2017 07 18 School 10

Як і годиться добрій літній школі, вона не замкнулася виключно на лекціях та доповідях. Учасники мали змогу на власні очі побачити багато об’єктів значимих для історії як УГКЦ, так і християнства загалом, познайомитися з діяльністю монастирів, духовних навчальних закладів, української редакції Радіо Ватикану. Такі відвідини у колі дослідників історії церкви, богословів та релігієзнавців особисто мені істотно розширили горизонти розуміння функціонування церковних інституцій, та змусили задуматися про традиційно недооцінений істориками релігійний чинник.

2017 07 18 School 12

Ігор Сердюк

Фото – Олександр Ласкін, Український католицький університет

Інтерв’ю Радіо Ватикану з Олегом Турієм