о. Йосиф Антків про свою участь у Львівському псевдособорі 8-10 березня 1946 року

Інтерв’ю з о. Йосипом Антківим від 11.01.1994, Тернопільська обл., Борщівський район, с. Цигани. Інтерв’юер: Стоцький Я. // Архів Інституту Історії Церкви, П-1-1-268

В 1946 році, йдучи рано на богослуження (я мешкав в приходськім домі), йдучи на Службу Божу, заїхали якісь представники з Пробіжнянського району, не кажучи хто вони і що.

Стоцький Я. [далі – С.Я.]: А вони були в військовій формі чи в цивільній?

о. Антків [далі – о.А.]: Ні, в цивільному.

їмость Антків: З НКВД.

о. А.: Вручають мені мандат, бо ‘‘Вам треба їхати на собор’’. Не забувайте, що… Я ще дав запитання: ‘‘А хто мене туди посилає?’’ Каже: ‘‘Район посилає’’. Не сказали Костельник, а район. Ну, мандат на руках. Вагон такий, бо ми мали свій вагон Тернопільська область. Там вже інші їхали священики.

С. Я.: То вони Вас посадили в той вагон?

о. А.: Все докладно. Гостиниця ‘‘Первомайська’’ у Львові – там будуть всі священики ночувати, там буде обід – 3 дні, значить, ті торжества. Хочу сказати, пішки ми ніде не ходили, може, з того взгляду, щоби не було контакту з населенням львівським – все нас возили автобусом. Перед Первомайським отелем доріжка дуже дорога. То було для владик, які мали йти в хід через тротуар.

їм. А.: Наших не було, бо наших вивезли.

о. А.: Так. Ті православні владики.

В неділю, по закінченню ”собору”… Це була неділя православія, перша неділя посту – то вже було закінчення ”собору”. Я в Юрі не був, пішов до свого знайомого. На відправі я не був. Подивившись, вислухавши всі ті фальші. То було під строго закритими дверима в соборі. Тільки мали доступ представники органів КГБ і ті, що світлили фільм. Так з посторонніх людей… Нас було 210 священиків і 19 цивільних людей з різних сторін. Виступи. Дебатів жодних не було.

Я видів, що це все був обман і духовенства, і ті всі  проповіді. Це не опиралося на якісь догматичні основи, а радше, хочу сказати, канонічні. Це був псевдособор, навіть не можна іначе назвати. Через 7 годин Ватикан вже знав про це, що то був… Як міг бути ”собор”, де наших владик всіх виарештували і знищили. Брати історію вселенських соборів, то були і з тої сторони, і з тої. А там не було, наших владик не було. Костельник як керуючий, а тих висвятили так експромтом.

По тих промовах і по тих всіх я подивився, що то… Я відчув таку апатію. По-перше, що то було під силою, туди мені їхати. Я переконався, що то не є собор, а то просто збіговисько, зроблене з метою ліквідації унії і Греко-Католицької Церкви не канонічним способом, а просто під директивою КГБ.