13 вересня 2019 року в рамках Днів УКУ у Львові відбувся відкритий науковий семінар Інституту історії Церкви “Досвід підпілля УГКЦ: спроба осмислення і перспективи досліджень”. Семінар був присвячений 30 річниці легалізації Української Греко-Католицької Церкви.
Доповідач Олег Турій (фото: Степан Павлішак)
Доповідач, директор Інституту Історії Церкви Олег Турій, наголосив на переосмисленні досвіду підпілля УГКЦ через головні Божі чесноти Надії, Віри та Любові. Він назвав чимало імен осіб, які творили новітню катакомбну Церкву. Найчастіше у доповіді звучали імена блаженних новомучеників.
Історія мучеництва і жертовності багатьох відомих і невідомих героїв в Україні у «кривавому» XX столітті не може бути забута, занехаяна чи відкладена на потім з огляду на якісь інші, як може здаватися «важливіші справи». Вона вимагає негайного пізнання і всебічного осмислення – шанобливого, навіть благоговійного, але водночас критичного та систематичного. І це потрібно не так задля задоволення суто інтелектуальних зацікавлень і не стільки заради зведення порахунків із цим минулим. Пізнання історії переслідувань за віру і спротиву безбожному режимові потрібне насамперед для нас, щоб вшанувати пам’ять невинно убієнних, щоб покаятись і не судити, щоби від усього серця вибачити і з чистою душею попросити прощення. Іншими словами: мусимо пізнати, що, де, коли, як і з ким сталося, але маємо також спробувати зрозуміти, що саме наш Господь, Творець історії, тим, що сталося, хоче сказати нам, чого Він хоче навчити нас через досвід наших попередників? Бо тільки тоді можемо мати в Бога надію, що трагедія минулого більше ніколи не повториться, а перенесені страждання і пролита кров не закликатимуть до помсти, а стануть прикладом для наслідування та джерелом наснаги так необхідних для будівництва нового майбутнього.
Дискутант о. Д-р Богдан Прах поділився із присутніми своїм досвідом життя греко-католика у соціалістичній Польщі. Він наголосив на жертвенності та вірі духовенства, богопосвячених осіб і мирян, які, живучи в розсіянні, не залишили своєї Церкви і часом повинні були долати сотні кілометрів, щоб взяти участь у Божественній літургії, прийняти чи уділити церковні таїнства. 
митрополит Філадельфійський Борис Ґудзяк (фото: Степан Павлішак)
Дискутант Преосв. Борис Ґудзяк звернув увагу у своїх роздумах на важливості невеликої спільноти однодумців, яка як сіль, як закваска, як гірчичне зерно здатна змінювати, помножувати і творити багато важливого.
Фото: Степан Павлішак, о. Тарас Бублик
