Дві лекції з презентаціями про видатного українського церковного історика Закарпаття о. Йоанникія Базиловича, ЧСВВ (15 лютого 1742 – 18 жовтня 1821) виголосив науковий співробітник Інституту історії Церкви УКУ д-р Володимир Мороз в Ужгороді 11 листопада 2019 року. Обидві вони відбулися в рамках відзначення 220-ї річниці від виходу першого тому праці о. Базиловича «Коротка відомість про фундацію Федора Корятовича».
Перша лекція була виголошена під час семінару «Ad fontes», присвяченого о. Йоанникію Базиловичу та його спадщині. Подію спільно провели Провінція св. Миколая Василіянського Чину в Україні, Закарпатська академія мистецтв та Інститут історії Церкви УКУ у згаданій академії. Семінар розпочався о 13.00 і супроводжувався виставкою зразків рукописних шрифтів о. Йоанникія Базиловича і цитат з його творів, яку підготували студенти Академії на чолі з д-ром Одаркою Долгош-Сопко.
Спершу вступне слово виголосила проректор Академії д-р Наталія Ребрик. Потім усі охочі присутні могли спробувати свої сили в писанні перами і чорнилами – як це було за доби о. Базиловича. Відтак учасники семінару прослухали годинну рохповідь Володимира Мороза про життя, творчу спадщину о. Базиловича – не тільки історика, а й протоігумена василіян Закарпаття упродовж 32 років.
Науковий співробітник нашого Інституту поділився інформацією про свої архівні знахідки, які дозволили уточнити дати народження та вступу о. Базиловича до Василіянського Чину, детально проаналізував його численні аскетичні, літургічні та історичні праці. Завершився семінар «Ad fontes» неформальною розмовою, в якій своїми думками ділилися історики, мистецтвознавці, бібліознавці й архівісти.
Вшанування о. Йоанникія Базиловича продовжилося того ж дня зустріччю ужгородської інтелігенції у видавництві «Ґражда», що розпочалася 11 листопада о 17.00 годині. Володимир Мороз виголосив ще одну детальнішу лекцію про цього видатного діяча і його спадок. Після того присутні ділилися думками з приводу популяризації особи і надбань свого видатного земляка, праці якого в Україні досі не перекладені.
А вже 12 листопада науковий співробітник Інституту спільно з отцями-василіянами Франціском Ониськом та Лукою Буняком із Малоберезнянського монастиря (де о. Базилович був ігуменом у 1781–1784 рр.) відвідали монастирі у Красному Броді та Буковій Гірці у Словаччині – також пов’язані з життям відомого ченця-історика.
