Уроки історії: 8-10 березня 1946 року відбувся Львівський псевдособор. Свідчення єп. Филимона Курчаби

Уроки історії: 8-10 березня 1946 року відбувся Львівський псевдособор.

Свідчення єпископа Филимона Курчаби про підготовку до Львівського псевдособору.

280

Єпископ Филимон Курчаба (1913 – 1995)

«Вони їхали групою, такий був уповноважений по культам, кагебіст, один або двоє, і Костельник, їхали на соборчики, тобто в кожний деканат. Декан мав скликати всіх і там Костельник викладав ті потреби; заявляв, що от ми є в більшості, ми навіть, як це зробимо, то врятуємо Церкву нашу і це не буде жадний злочин, жадне відступство, бо від Бога не кажуть нам відлучатися, тільки заступника Ісуса Христа, тільки Папу не згадувати, відкинути, але ви собі в сердцях тримайте, що хочете.

Звичайно, на перший той візит священики відказувалися, не хотіли, але опісля, коли Костельник видів, що священики не хочуть годитися, тоді викликали кагебіста. Він також своє слово мав. Розуміється, дуже не грозив, тоді ще хотіли якось так толерантно, цивілізовано поступати. Але після його промови, тоді Костельник другий раз зачинав говорити: «От бачите, він то Вам сказав, але якщо Ви не хочете, то всі тоді підете так, як Ваші владики, а Ви то зробіть для форми, то в совість Вас не зобов’язує», – і такими підступними, лестними словами наговорював, так що дуже багато йшли на те і так робили.

А особисто я знаю одного старенького, там, де я був колись на парохії – в Хлівчанах. Як я його потім стрінув, то він навіть хвалився тим. «Ото – каже – як от скоро зміниться, то ще мені з Ватикану дадуть медаль, бо я парохію рятував, я був такий, як є, мені нічого не змінилося, а якби я був не написав, мене забрали, то що б тоді з людьми було. Люди б не мали ні церкви, ні упімнення, ні жадного побожного життя, були би далеко гіршими». Отже ж такими мотивами, бачите, якось себе оправдували ті, що тоді підписували»

(Свідчення та фотографія з Архіву Інституту Історії Церкви УКУ)